До 940-річчя Антонієвих печер науковці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» підготували цікаве видання «Літопис Троїцько-Іллінського монастиря». Його автор – Володимир Руденок, завідувач наукових досліджень печер та пам’яток археології заповідника. Технічні редактори: Тетяна Новик – науковий співробітник, Олена Тополь – секретар-друкарка, Олег Дубінець – модший науковий співробітник, інженер-програміст. Володимир Якович Руденок ще з юнацьких років розпочав досліджувати чернігівські печери, брав активну участь у їх відтворенні. Вже кілька десятків років за його керівництва на комплексі Антонієвих печер проводяться археологічні дослідження. Вивчає пам’ятки Троїцько-Іллінського монастиря Володимир Руденок разом із колективом відділом і в архівах, і в бібліотеках. Тож, і вирішив він підготувати хронологію заснування Антонієвих печер, які й стали предтечею створення Троїцько-Іллінського монастиря. Дослідження історії монастиря тривають протягом вже не одного століття. Про нього написана велика кількість наукових та науково-популярних статей, підготовлено чимало радіо та телевізійних передач. Але до сьогодні немає жодного видання, яке висвітлює всю його багатовікову історію. Володимир Руденок сподівається, що така книга все ж таки побачить світ, а доки її нема – пропонує стислий літопис монастиря, заснованого першим Руським ченцем – Антонієм Печерським. В науковому виданні літопис монастиря розпочинається з 983 року – дати народження у м. Любечі Антонія Печерського (до прийняття чернецтва він мав ім’я Антип). Далі йдуть дати прибуття святого Антонія до Чернігова та започаткування ним Богородичного (Іллінського) монастиря на Болдиних горах, будівництва Іллінської церкви, і трагічний рік – 1239, цього року Чернігів спалили монголо-татари і вважається, що після цього Богородичний монастир прийшов у занепад. Лише 1480 року життя монастиря відновлюється. А згодом розпочинається будівництво Троїцького монастиря – споруджуються Введенська церква, келії, величний Троїцький собор і барокова дзвіниця, зводяться й інші монастирські споруди. У книзі згадуються й дати призначення настоятелів Троїцького монастиря, керівників Чернігівської єпархії. Йдеться і про діяльність Іллінської друкарні, видавництво «Черниговских епархиальных известий». Пишеться тут також і про прибуття до Чернігова художників Іллі Рєпіна та Миколи Пимоненка, вони були присутні 1880 року на хресному ході від Троїцького собору до Іллінської церкви, де Рєпін робив свої замальовки. Згадуються в науковій праці криниця Антонія Печерського (1890) та старовинний дуб (1887). Про початок дослідження Антонієвих печер 1967 року членами міської спелео-археологічної секції, – йдеться також у виданні. А 1968 року вже почалося екскурсійне обслуговування в печерах. 1985 року в Іллінській церкві – створена перша музейна експозиція, 1988 р. – відділ історії печер. Завершується літопис Троїцько-Іллінського монастиря 2009 роком – в Іллінській церкві здійснюються ремонтні роботи. Сподіваємось, що наукова праця «Троїцько-Іллінський монастир» стане в нагоді не лише дослідникам пам’яток Чернігова, а також краєзнавцям і всім, хто любить та цікавиться історією нашого славного стародавнього міста.
